main

 

Завдання  Всеукраїнської учнівської олімпіади з фізики
Теоретичний тур. 10 клас

  1. 1. На скільки зміниться вантажопідйомність показаного на рис. 1 понтону, якщо відкрити вентиль на його дні? (S – площа горизонтальних поверхонь понтона.)

     Вантажопідйомність визначається при умові повного занурення (глибина занурення відповідає висоті понтону). Відповідно при закритому вентилі mx = SHρ, або, якщо врахувати масу самого понтона,
mx = SHρmпонтона.
     Якщо відкрити вентиль, вода частково заповнить внутрішній об’єм.  Умова рівноваги

P – Pa = ρgh, де Pa – атмосферний тиск, h – висота заповненої  повітрям частини потону в умовах рівноваги (глибина занурення знов таки H).

Знайдемо h. Додатковим рівнянням для цього є

PSh = PaSH,    або  ; .

Отримаємо квадратичне рівняння відносно h:
Ρgh2 + Pah – PaH = 0.


Звідси .

Тобто вантажопідйомність зменшиться на

.

  1. 2. Маленьку шайбу запустили шорохуватою горизонтальною поверхнею зі швидкістю υ0 = 5 м/с. Графік залежності швидкості шайби υ від шляху S, що вона пройшла, зображений на рис. 2. Який шлях пройде шайба до повної зупинки, якщо її запустити з тієї ж самої точки в тому ж напрямку зі швидкістю υ1 = 4 м/с?

 

Нехай шайбу масою m запустили з початковою швидкістю υ0. Тоді швидкість шайби υ на відстані S від точки початку руху можна визначити із закону зміни механічної енергії:
    (1)
Де A(S) – робота, яку виконує сила тертя на шляху S. При достатньо малому переміщенні ?S справедлива формула ?A(S) = - μ(S)mg?S, де μ(S) – коефіцієнт тертя на відстані S від точки початку руху. Видно, що величина не залежить від швидкості υ0, а, отже, і сумарна робота A(S) на всьому шляху S не залежить від υ0, доки υ(S)  0. Тому при начальній швидкості шайби υ1 вона зупиниться, пройшовши шлях S, який можна визначити із співвідношення:
.    (2)
Підставляючи A(S) із співвідношення (1) в (2), маємо
,
Звідки знаходимо величину швидкості υ на графіку, що відповідає точці зупинки шайби у другому випадку:
 м/с.
        З графіка знаходимо, що швидкості υ = 3 м/с відповідає шлях S = 5 м.

        

Таким чином, при початковій швидкості υ1 = 4 м/с шайба пройде до повної зупинки шлях 5 м.

3. Плоский повітряний конденсатор, відстань між пластинами якого дорівнює d, частково занурений у рідину з діелектричною проникністю ε і густиною ρ (рис. 3). Через вимикач К на конденсатор подається постійна напруга U0. На яку висоту підніметься рідина, втягуючись у конденсатор.

           В стані рівноваги сила, що втягує діелектрик в простір між пластинами, зрівноважується силою тяжіння, що діє на підняту рідину.

mg = Fел(1)

Для визначення Fел припустимо, що під дією Fел і якоїсь зовнішньої сили F діелектрик знаходиться в рівновазі і довжина втягнутої частини при цьому x. Припустимо, що діелектрик втягнувся  в конденсатор ще нa Δx. Зовнішня сила при цьому виконала роботу A = -FΔx, а сила, що втягує – A = FелΔx. Ці роботи рівні за модулем. Із закону збереження енергії, сума робіт джерела та зовнішньої сили:

ΔW = Aдж - FелΔх;

ΔW =;

де l – поперечний розмір пластин конденсатора.
Aдж = 2ΔW.  Оскільки Aдж = U0Δq,  .


Тоді       .


Тобто,  Fел не змінюється, якщо U0 = const.

З рівняння (1) визначимо h:
;

.

  1. 4. Три однакових контейнери з однаковою кількістю льоду при температурі 00 С  розміщено окремо один від одного на вулиці морозного дня. В кожному контейнері розміщено однаковий електричний нагрівач. В першому контейнері до нагрівача прикладено напругу U1 = 380 В, в другому контейнері до нагрівача прикладено напругу U2 = 220 В, в третьому контейнері до нагрівача прикладено напругу U3 =110 В. В першому контейнері увесь лід розтанув за час t1 = 4 хв. В другому контейнері увесь лід розтанув за час t2 = 20хв. За який час в третьому контейнері розтане весь лід? Вважати, що опір нагрівача не залежить від температури і в кожний момент часу по всьому контейнеру температура однакова.
         Теплота, яка йде на розплавлення льоду визначається добутком часу на потужність електричного нагрівача. Якби контейнер був ідеальним термостатом, тоді для всіх контейнерів необхідно було б витратити однакову кількість теплоти:

;               (1)
де R – опір нагрівача, а Q1 повинен дорівнювати Q2, тобто відношення  повинно дорівнювати одиниці, а насправді воно дорівнює

Отже, контейнери не ідеальні термостати і із зовнішнім середовищем проходить теплообмін. Відома закономірність (визначена ще Ньютоном), що потужність теплообміну прямо пропорційна різниці температур ΔТ між контейнером та зовнішнім середовищем:
 (2).
З урахуванням цього і того, що всі контейнери однакові, рівність для тепла, яке йде на розплавлення льоду можна записати у вигляді:
  (3).

Коли , тоді уся теплота, що виділяється в нагрівачі уходить назовні, і маємо баланс енергії; при меншій напрузі теплота буде уходити із контейнера і в контейнері температура буде знижуватися, при більшій – в контейнері буде виділення теплоти і лід буде плавитися. Знайдемо критичну напругу Uкрит=, підставимо значення  Pобм  із (3):

.
З отриманої величини зрозуміло, що при напругах нижче 156 В теплота з контейнеру буде швидше уходити, аніж надходити з нагрівача і температура льоду буде знижуватися (оскільки назовні температура нижча 0°С). Тому відповідь - в третьому контейнері лід взагалі не буде розтавати. Спробуємо визначити температуру в контейнері , якщо негативна температура навколишнього середовища дорівнює T0.
          При зменшенні температури в контейнері  Pобм конт  вже не буде сталою величиною, а зменшуватиметься при прямуванні температури від 0°С до T0, і в якийсь момент при Tк настане баланс між тепловиділенням з нагрівача і втратами тепла з контейнера. Запишемо рівняння балансу для Pобм    при температурі 0°С і Pобм конт  при T0.
Pобм = k(00 C – T0)R = - Uкрит2;
Pобм конт = k(TкT0)R = -U32.
         Розділемо одне рівняння на інше і отримуємо:

5. Нехтуючи в’язкістю води, визначити, на яку максимальну глибину можна занурити у воду закриту пластикову пляшку масою m=50 г, що має форму циліндра з довжиною L=25 см і діаметром D=8 cм, щоб під час спливання  вона не вискочила з води.

          Сила тяжіння під час спливання постійна F=mg;  сила, що виштовхує F=rgV, де  V– об’єм зануреної у воду частини пляшки, повний об’єм якої . Робота виштовхувальної сили (вважаємо H>L, де H– глибина занурення, тобто відстань від поверхні води до нижньої точки пляшки) є постійною при глибині H³Lі зменшується рівномірно пропорційно Hпри  0<H<L; прирівнюючи цю роботу до зміни потенційної енергії пляшки:


,  можна отримати .


При підстановці чисельних даних: H=13 cм.

Обращаем ваше внимание

Расписание

Расписание звонков и уроков на неделю

подробней

Регистрация

Чтобы иметь доступ ко всем материалам сайта, вам необходимо зарегистрироваться. Информация о вас останется конфиденциальной и будет доступна только для администратора сайта

подробней

Обратная связь

В этом разделе вы можете задать интересующие вопросы и получить на них ответы

подробней
Персональный сайт учителя физики ЗОШ №51 г. Николаева
Бабиной Наталии Петровны © 2011  |  Все права защищены